Міська геральдика України: Російська імперія: намісництва Гетьманщини та Слобожанщини 1781-1782

РЕЧ ПОСПОЛИТА	РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
1791 ГЕТЬМАНЩИНА 1782 Лівобережжя	1781 Воронезьке намісництво 1781 Харківське намісництво 1782 Київське намісництво 1782 Новгород-Сіверське намiсництво 1782 Чергінівське намiсництво 1796 Брацлавське намісництво 1796 Волинське намісництво 1796 Подільське намісництво 1811 Катеринославська губернія 1826 Бессарабська область 1844 Таврійська губернія 1845 Військове відомство 1847 Херсонська губернія 1852 Київська губернія	1857 Гербова реформа Б.Кене └ Бессарабська губернія └ Волинська губернія └ Катеринославська губернія └ Київська губернія └ Курська губернія └ Подільська губернія └ Полтавська губернія └ Харківська губернія └ Таврійська губернія └ Херсонська губернія └ Чернігівська губернія КОРОЛІВСТВО РУМУНІЯ 1934 Бессарабія і Буковина

Вiд кiнця 1760-х рр. починаеться розробка гербiв для мiст Pociї, якi ще не мали власних знакiв. Прискоренню цiєї роботи сприяла й реформа мiсцевоrо управлiння 1775 р. та пiдготовка до нeї. У росiйському мiському герботвореннi 1770-х рр. виробилася практика вмiщати в герби повiтових мiст частину або цiлий знак намiсництва (губернії), що згодом стає обов'язковим для всiх новотворiв, виняток же робився тiльки для перезатверджених старих гербiв.

Харківське намісництво

21 вересня 1781 р. централiзовано затверджуються герби для мiст Харківського намiсництва. Бiльшiсть гербiв були новоствореними знаками. Так, для Харкова у зеленому полi подано рiг достатку та кадуцею, що мало характеризувати мiсто як значний торговий центр. При цьому вживаний paнiшe на печатках знак не враховувався. В iнших новотворах у верхнiй половинi зображався харкiвський символ, а у нижньому – знак конкретного мiста. При виборi фiгур бралися до уваги або назва поселения (вовк у Вовчанська, виноград d Iзюма, лебiдь у Лебедина), або природнi багатства (грушi у 3олочева, черешнi у Краснокутська, сливи у Недригайлова та Валок), або основний вид заняття мешканцiв (водянi млини у Бiлопiлля, плуг у Хотмизька). Для Чугуєва, Охтирки, Iзюма та Сум прийнято герби без намiсницького знака. Вважаетъся, що цi мiста ще ранiше були полковими i мали свої символи, котрi й перезатверджено верховною владою. Знак Чугуєва ще 1752 р. з’явився на знаменi Чугуївського кiнного козачого полку. Проекти гербiв трьох iнших мiст (а також Харкова) фiгурували ще у 1776 р. у гербовнику Щербатова, тому їx обiйшло нововведения з дiленням щита. У 1803 р. прийнято знак Змiєва (у червоному пoлi золотий коронований змiй).


Харків (Харьковъ)	Білопілля (Бѣлополье)	Богодухів (Богодуховъ)	Валки (Валки)	Вовчанськ (Волчанскъ)

	Золочів (Золочевъ)	Краснокутськ (Краснокутскъ)	Лебедин (Лебединъ)	Миропілля (Мирополье)	Недригайлів (Недригайловъ)

	Зміїв (Зміевъ)	Ізюм (Изюмъ)	Охтирка (Ахтырка)	Суми (Сумы)	Чугуїв (Чугуевъ)

Воронезьке намiсництво

До складу Воронезького намiсництва увійшли мiста Куп'янськ i Бiловодськ. Вони також 21 вересня 1781 р. отримали герби, складенi за стандартом – iз намiсницьким i мiським символом. Новi знаки мали зображення представникiв мiсцевоi фауни. У нижнiй частинi бiловодського герба у зеленому полi фiгурує лелека, а у куп'янському - на золотому тлi сидить бабак. У 1804 р. затверджено герб Старобільська (вгорі воронезький герб, внизу у золотому полі чорний кінь).


[ Вороніж ] (Воронежъ)	Біловодськ (Бѣловодскъ)	Куп’янськ (Купенскъ)	Старобільськ (Старобѣльскъ)

Пiсля лiквiдацiї автономії Гетьманщини утворюються Київське, Чернiгiвське та Новгород-Сiверське намiсництва, кожне з яких дiлилося на 11 повiтiв. Для повiтових мiст здiйснюються у 1782 р. "височайшi надання" гербiв, хоча цi затвердження були формальними, оскiлъки здебiльшого залишались давнi герби.

Київське намiсництво

У Київському намiсництвi старi символи зберегли Говтва (у червоному полi перехрещенi срiбнi стрiла i шабля вiстрями вгору), Городище (у синьому полi перехрещенi золотi ключ та шабля, над ними срiбна 6-променева зiрка), Золотоноша (у пурпуровому полi золотий хрест iз сяйвом), Козелець (у червоному полi срiбний козел із золотою державою на спинi), Миргород (у синьому полi золотий хрест над 8-променевою зiркою), Остер (у зеленому полi срiбна мiська брама з трьома вежами), Переяслав (у срiбному полi триступiнчата вежа, увiнчана церковною главою та короною), Пирятин (у червоному полi золотий лук iз натягнутою вниз стрiлою), Хорол (у червоному полi перехрещенi срiбнi стрiла та шабля вiстрями вгору). Для Лубен за основу герба взято не знак мiста, а символ iз печатки Лубенської полкової канцелярiї, на якiй зображено руку, що тримає булаву. Земельний знак з архангелом Михаїлом, який використовувався Київською губернською канцелярiєю, взято для нового герба Києва замiсть давнього мiського символу (лука чи самострiла).


Київ (Кіевъ)	Говтва (Голтва)	Градизьк (Градище)	Золотоноша (Золотоноша)	Козелець (Козелецъ)	Лубни (Лубны)

	Миргород (Миргородъ)	Остер (Остеръ)	Переяслав (Переяславль)	Пирятин (Пырятинъ)	Хорол (Хоролъ)

Чергінівське намiсництво

У Чернiгiвському намiсництвi надалi використовували давнi герби Березна (у синьому полi береза, пробита навхрест золотою шаблею та стрiлою, вгорi обабiч по срiбному пiвмiсяцю та по чотири 6-променевi зiрки), Борзна (у червоному noлi золотий хрест над срiбним пiвмiсяцем), Гадяч (у червоному полi архангел Михаїл б’є золотим списом чорного диявола), Глинськ (у червоному полi золота корона над золотим серцем, на якому перехрещенi двi чорвi стрiли), Городня (у червоному полi якiр i три 8-променевi зiрки), Зiнькiв (у синьому полi золотий хрест на срiбному пiвмiсяцi, обабiч угорi по срiбнiй 6-променевiй зiрцi), Лохвиця (у золотому полi мiськi ворота з трьома вежами, увiнчаними флюгерами), Прилуки (у синьому полi золота голова бика, пробита шаблею). Зображення зi старих печаток Ромен (хрест на ступiнчатiй освовi, пiвмiсяць, зiрка та лiтера "Р") отримало дещо спрощений вигляд: у зеленому пoлi золотий хрест на двоступiнчатiй основi. Намагаючись пояснити символiку цього герба, його трактували як хрест на могилi. Для Нiжина як новий знак використано не давнiй герб мiста зi св.Юрiєм, а символ iз полкових знамен i печаток - iз зображенням кадуцеї та рукостискання. Також вiдхилено старий герб Чернiгова зi св.Владиславом. Замiсть нього мiським знаком став земельний герб з кiнця XVII ст., вживаний також i полковою канцелярiєю, - у срiбному полi чорний коронований одноголовий орел iз золотим хрестом у лaпi.


Чернігів (Черниговъ)	Березна (Березна)	Борзна (Борзна)	Гадяч (Гадячь)	Глинськ (Глинскъ)	Городня (Городня)

	Зіньків (Зенковъ)	Лохвиця (Лохвица)	Ніжин (Нѣжинъ)	Прилуки (Прилуки)	Ромни (Роменъ)

Новгород-Сіверське намiсництво

Серед повiтових мiст Новгород-Сiверського намiсництва давнi знаки залишилися у Конотопа (у червоному полi золотий хрест над срiбним пiвмiсяцем, вгорi - 6-променева зiрка), Коропа (у синьому полi золотий короп, над ним - корона), Кролевця (у синьому noлi архангел Михаїл з мечем i терезами над чорним змiєм), Новгорода-Сiверського (у зеленому пoлi срiбна мiська стiна з воротами, вгоpi золота 6-променева зiрка, обабiч - спис i шабля), Сосницi (сосна з вуликом на вершинi, на яку вилазить чорний ведмiдь, довкола - золотi бджоли). Глухiвськi старi мiськi символи врахованi не були, а замiсть них затверджено чотирипольовий знак, що використовувався на полковому пpaпopi.


Новгород-Сів. (Новгородъ-Сѣверскій)	Глухів (Глуховъ)	Конотоп (Конотопъ)	Короп (Коропъ)	Кролевець (Кролевецъ)	Сосниця (Сосница)