Після національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького на Лівобережній Україні із формуванням сотенно-полкового устрою спостерігається значний розвиток місцевої герботворчості. Він знайшов відображення як у міській, так і у сотенній та приватній сфрагістиці та зберігав свої традиції аж до кінця XVIII ст. У цей час в Україні на зміну шляхті приходить ще більш змілітаризована елітна верства – козацька старшина, для якої геральдика стала тим самим, чим вона була для середньовічного рицарства — однією з головних ознак високого соціального статусу, формою символічного висловлення власних суспільно-політичних амбіцій.
Як наслідок, характерною рисою цього герботворення було широке застосування таких символів, як серце (символ рицарських чеснот — шляхетності, мужності, хоробрості), оборонні споруди та елементи озброєння (в основному перехрещена зброя, що мало символізувати перемогу), хрест, півмісяць та зірки, які мають виразний зв’язок із військовою символікою.
У козацьких державно-політичних утвореннях бачимо цілу систему гербів не лише для територіально-адміністративних одиниць першого порядку (паланки, полки, повіти), але і для таких дрібних територіальних комплексів як сотні, на які ділилася територія Гетьманщини.
Певний час усі нитки управління відповідними територіями зосереджувалися у руках полковників та сотників, під безпосереднім керівництвом яких знаходилися писарі та канцелярії. За таких умов не виникало нагальної потреби у використанні окремих полкових і сотенних печаток, оскільки їх фактично заступали собою приватні або приватно-посадові печатки відповідних полковників і сотників. Процес набуття полками та сотнями власних гербів і використання їх на полкових та сотенних печатках, а згодом і знаменах, безпосередньо пов’язаний із утворенням у 1726 р. нових органів місцевого управління — полкових і сотенних канцелярій.
Переважна більшість міських гербів козацьких часів була новотворами, і лише незначна частина міст Гетьманщини користувалася в своїй практиці старими гербами, які з’явилися у литовсько-польську добу. Приміром Лубни, Кролевець, Баришівка та ін. залишили в ужитку на весь час існування Козацької держави свої старі печатки з латиномовними довколовими написами, а разом з тим і старі герби, в яких виразно простежується вплив річпосполитської геральдичної традиції. Деякі міста, змінивши власні печатки, залишили на них зображення гербів, які вели своє походження з попередньої доби (Київ, Ніжин, Пирятин, Полтава, Прилуки, Остер, Переяслав, Чернігів).
Принципів самоорганізації на основі Магдебурзького права дотримувалися як у привілейованих (магістратських) містах, так і в непривілейованих (ратушних) містах і містечках. Магістратські міста (до них належали Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Остер, Козелець, Полтава, Кролевець, Новгород-Сіверський, Мена, Короп, Березна, Гадяч і Батурин) отримували привілеї на самоврядування від верховної влади — гетьманів, королів або царів. Міське самоврядування ратушних міст, яке вони здобули в ході Визвольної війни, існувало de facto, але не було окреслене de jure. За таких умов особливо важливим стає зовнішнє оформлення міського самоврядування непривілейованих міст через різні атрибути, зокрема і через міські герби. Тому вже у другій половині XVII ст. значна частина міст, які ніколи не мали жодних привілеїв і не користувалися за доби Речі Посполитої власними гербами, набуває ці герби “явочним порядком”.
Нижче наводяться відомі герби полків, полкових міст і сотенних містечок, складені за найбільш уживаними версіями печаток відповідних магістратів і ратуш.
Гадяцький полк
 |  |  |  |  |  |
| | | | | | |
 |  |  | |  | |
| | | | | |
Київський полк
 |  |  |  |  |  |
| | | | | | |
 | |  |  |  |  |
| | | | | | |
Лубенський полк
 |  |  |  |  |  |
| | | | | | |
 |  |  |  |  |  |
| Лубни | | | | | Ромен |
| |  |  |  |  |  |
| | | | | | |
| |  |  | | | |
| | | | |
Миргородський полк
 | |  |  |  |  |
| | | | | | |
 |  |  |  |  |  |
| | | | | | |
| |  |  |  |  | |
| | | | | | |
Ніжинський полк
 |  | |  | |  |
| | | | | | |
 |  |  | | |  |
| | | | | | |
| |  |  |  | | |
| | | | | | |
| | |  | | | |
| | | | | | |
Переяславський полк
 |  |  |  |  |  |
| | | | | | |
 |  |  |  |  |  |
| | | | | | |
| |  | |  | |  |
| | | | | | |
Полтавський полк
 |  |  |  |  |  |
| | | | | | |
 | |  |  |  |  |
| | | | | | |
| |  |  |  | |  |
| | | | | | |
Прилуцький полк
 |  | |  |  |  |
| | | | | | |
 |  |  | |  | |
| | | | | | |
Стародубський полк
 |  | | | | |
| | | | | | |
Чернігівський полк
 |  | |  | |  |
| | | | | | |
 | |  |  |  |  |
| | | | | | |
| |  |  |  |  |  |
| | | | | | |
