У 1793 р. вiдбувся другий подiл Польщi, у 1795 р. - третiй, внаслiдок чого Правобережжя захопила Росiйська iмперiя, утворивши на цих землях Волинське, Подільське і Брацлавське намісництва. 22 січня 1796 р. затверджено знаки для новоприєднаних міст. У цих гербах прослiдковується виразна полiтична тенденцiя задоволення iмперських амбiцiй. Так, для адмiнiстративних центрiв цих територiальних одиниць мiськi герби подано на щитках, помiщених на грудях iмперського чорного двоголового орла "для означения присоединения и подданства сего края к Российской имnерии..." При цьому для Брацлава залишено надавий 1791 р. герб (у червоному пoлi срiбна фортеця зi зруйнованою вежею), для Кам'янця-Подiльського зображення св.Юрiя замiнено модифiкацiєю територiального герба (у синьому полi золоте 16-променеве сонце, над ним хрест), а для Новограда-Волинського взято видозмiну волинського земельного знака (у золотому пoлi червоний хрест). Bci ж повiтовi мiста отримали перетятi щити, у верхньому пoлi яких фiгурували намiсницькi орли, а в нижньому - герб конкретного мiста.
Брацлавське намісництво
У Брацлавському намiсництвi давнi символи чи їx видозмiни залишилися у Вiнницi (у червоному полi двi перехрещенi шаблi, над ними хрест iз роздвоєним нижнiм кiнцем), Сквири (за гербом 1791 р., але брама перетворилася на стiну, на вежi замiсть прапорця з'явився чотирираменний хрест), Гайсина (у зеленому полi орлине крило), Хмiльника (у синьому полi вежа та фортечна стiна) та Липовця (срiбний бик у червоному полi, трактований як символ розвинутого тваринництва). Новi знаки, що характеризували природне багатство, географiчне розташування чи господарську дiяльнiсть затверджено для Тульчина (у синьому пoлi три снопи жита), Бершадi (у срiбному полi земляне укрiплення), Могилева (у срiбному полi винограднi лози), Лiтина (у срiбному полi двi сосни, обабiч яких по ялинi), П'ятигiр (у синьому полi зорана нива, на яку iз золотої хмари з рогу достатку сиплеться зерно), Ямполя (у зеленому полi срiбна рiка з порогами та два судна, що будуються на березi) та Махнiвки (у зеленому полi ткацькi приладдя та два тюки з товарами).
 |  |  |  |  |  |
(Брацлавъ) | (Бершадъ) | (Винница) | (Гайсинъ) | (Липовецъ) | (Литинъ) |
 |  |  |  |  | |
(Махновка) | (Могилевъ) | (Пятигоры) | (Сквиря) | (Тульчинъ) | |
 |  | ||||
(Хмѣльникъ) | (Ямполь) |
Волинське намісництво
Серед мiст Волинськоrо намiсництва старi знаки чи їx модифiкацiї зберегли Житомир (у синьому полi мiськi ворота з трьома вежами), Заслав (у червоному пoлi Погоня в брамi з трьома вежами), Овруч (у червоному пoлi архангел Михаїл з мечем i терезами на хмарi), Острог (у червоному полi п'ятиглавий собор), Рiвне (у синьому полi три срiбнi вежi з воротами) та Чуднiв (у синьому полi срiбна фортеця та рука з мечем). Для трьох iнших мiст, правдоподiбно, впроваджено новi знаки: для Дубровицi - у синьому полi якiр (вказує на вигiдне для рiчкового судноплавства розташування мiста); для Лабунi - у срiбному полi яблуня з плодами (означає природнi багатства); для Радомишля - у синьому полi три срiбнi голуби летять iз запалами (у пам'ять легендарної помсти княгинi Ольги древлянам, хоча це стосувалося древнього Коростеня, який розташовувався поблизу цього повітового центру). Хоча нe були офіцiйно затвердженi герби Луцька, Володимира-Волинського, Дубна та Кременця, проте цi мiста й надалi користувалися своїми давнiми знаками чи їx модифiкацiями.
 |  |  |  |  |  |
(Новоградъ) | (Домбровица) | (Житомир) | (Заславъ) | (Ковель) | (Лабунь) |
 |  |  |  |  | |
(Овручь) | (Острогъ) | (Радомысль) | (Ровно) | (Чудновъ) | |
 | |||||
(Кременецъ) | (Луцкъ) |
Подiльське намісництво
У Подiльському намiсництвi старi герби чи їх елементи зберегли Вербовець (у червоному полi рука в панцирi з мечем), Летичiв (у синьому полi срiбний вовк), Проскурiв (у синьому полi три золотi перехрещенi стрiли), Старокостянтинiв (у червоному полi лук зi стрiлою, пiд ним 6-променева зiрка i пiвмiсяць), Ушиця (у срiбному полi шiсть гiр, на середнiй - червоний хрест). Новi знаки розроблено для Базалiї (у синьому полi двi руки та тюки з товарами), Городка (у червоному полi срiбна мiська стiна помiж двох золотих гiр), Зiнькова (у синьому полi срiбна пiрамiда з кам'яних плит) та Ямполя (у зеленому полi срiбна крейдяна гора).
 |  |  |  |  |  |
(Каменецъ) | (Базалія) | (Вербовецъ) | (Грудекъ) | (Летичевъ) | (Проскуровъ) |
 |  |  |  | ||
(Смотричь) | (Ушица) | (Ст. Константиновъ) | (Ямполь) | (Дубно) |
Джерело: А.Б. Гречило, Українська міська геральдика. Київ, Львів, 1998. – 192 с.
