НАВІГАЦІЯ

Гербова реформа Кене у Російській імперії

З волі Миколи I і під заступництвом Олександра II у 1850-х роках у Російській імперії почалася велика реформа державної та місцевої геральдики, що проводилася відомим геральдичним спеціалістом свого часу - Бернгардом (Борисом Васильовичем) Кене.

Вона справила величезний вплив на російську геральдику, але не мала розробленого механізму реалізації і фактично не була проведена у переважній більшості міст. У 1854-1857 роках були реформовані, зокрема, герби царств і князівств згідно з височайшим титулом, а також губернські герби, відповідні і одноіменні цим володінням. Всі міські та губернські герби отримували однотипні обрамлення у вигляді зображень різного рангу корон, орденських стрічок, вінків, які нівелювали індивідуальне начало у гербах міст і земель.

Нові малюнки гербів стали плодом кропіткої роботи колективу Гербового відділення Департаменту Герольдії Урядового Сенату і ряду інших осіб.

Ще у 1851 р. у Департамент надійшов імператорський указ, у якому суворо наказувалося «прийняти на майбутній час за правило на гербах губерній, областей і губернських міст зображати завжди імператорську корону, на гербах ж міст повітових ставити міську корону». У 1856 р. імператор Олександр II доручив геральдистові і нумізмату Б.Кене переглянути губернські та міські герби та подати проектні малюнки тим з них, які потребують виправлення. У 1856 р. Кене створює Великий державний герб Російської імперії, а у червні 1857 р. стає керівником Гербового відділення при департаменті. Очоливши всю практичну роботу в галузі російської геральдики, Кене протягом наступних років почав масштабну геральдичну реформу, прагнучи уніфікувати і додати системність корпусу російських родових і територіальних гербів шляхом приведення їх у відповідність із правилами європейської геральдики (наприклад, поворот фігур у праву геральдичну сторону; заміна деяких не придатних для геральдики фігур іншими і т.д.) і введення нових принципів і елементів (розміщення губернського герба у вільній частині міського, система емблем зовнішньої частини територіальних та міських гербів, що відображають їх статус і т.д.). При Кене Департамент Герольдії практично здійснив реформу міських гербів Росії і законодавчим шляхом ввів їх у діловодство. Кене належить також і авторство чорно-жовто (золотого)-білого державного російського прапора, вирішеного у кольорах головної фігури і поля щита російського державного герба (чорний орел у золотому полі).

Згідно з указом від 4 липня 1857 «Про герби губерній, областей, градоначальства, міст і посадів», опублікованим у «Повному зібранні законів Російської імперії», тепер при створенні нових гербів передбачалося приводити їх до однакової форми. Тому в ході здійснення реформи основну увагу Кене приділив уніфікації міських гербів, шляхом створення єдиної системи прикрас гербових щитів.

Відтепер гербові щити пропонувалося вінчати коронами, відповідними статусу міста:

image

image

image

image

image

Імператорська корона
(губернії і столиці імперії Санкт-Петербург і Москва)

Древня царська корона
(міста, що мають статус градоначальств)

Шапка Мономаха
(древні руські міста-столиці великих князів)

Шапка Казанська
(Казань)

Шапка Астраханська
(Астрахань)

image

image

image

image

 

Міста – губернські центри з населенням понад 50 тис.

Міста – губернські центри зі статусом фортеці з населенням понад 50 тис.

Міста – губернські центри з населенням менше 50 тис.

Міста – губернські центри зі статусом фотеці з населенням менше 50 тис.

 

image

image

image

image

image

Міста – повітові центри

Міста – повітові центри зі статусом фортеці

Міста
поза штатом

Населені пункти
зі статусом фортеці

Населені пункти, що є найбільш значущими посадами

Для гербів губерній і областей були передбачені особливі прикраси:

  image   image  

 

Дубові листи з Андріївською стрічкою та імператорською короною
(губернії)

 

Дубові листи з Олександрівською стрічкою та древньою царською короною
(області і градоначальства)

 

Ступінь значимості міста, специфіку занять його жителів відтепер можна було визначити за малюнками-прикрасам навколо щитів:

image

image

image

image

 

Андріївська стрічка
з двома Імператор-ськими скипетрами
(столиці і Петергоф, Царське Село і Гатчина)

Олександрівська стрічка з двома золотими молотками
(промислові міста)

Олександрівська стрічка з двома золотими колосами
(міста, що займаються землеробством)

Олександрівська стрічка з двома золотими якорями
(приморські міста)

 
image image image image  

Олександрівська стрічка з двома золотими лозами
(міста, що займаються виноробством)

Олександрівська стрічка з двома срібними кирками
(міста, що займаються гірничими промислами)

Олександрівська стрічка з двома знаменами, прикрашеними орлом (фортеці)

Георгіївська стрічка з двома знаменами, що стоять прямо і прикра-шені вензелем імені  імператора
(фортеці, що відзначи-лись проти ворога)

Правила наказували з усіх раніше затверджених міських гербів прибрати герби намісництв з верхньої половини двочастинних щитів, поширити зображення власної емблеми міста на весь гербовий щит, а зображення губернського герба або його атрибутів помістити відтепер у так звану «вільну частину» - спеціальний квадрат у верхньому куті щита, вільний від зображень. При переході міста в іншу губернію у вільній частині автоматично змінювалося і зображення губернського герба.image

Геральдичні корони і прикраси навколо щитів, введені у той період, відбивали не статус регіонів, а їх включеність в адміністративну систему імперії. Подібні набори стандартних прикрас у геральдиці називаються «шаблонами». Вони грають роль однотипних рамок для гербових щитів, надаючи їм додаткову пишність і вказуючи на місце гербовласника у державній ієрархії. Вони не повідомляють про місто конкретної історичної інформації.

Форма цих шаблонів надалі послужила прообразом для радянських гербоїдів, які обрамлялися характерними вінками, що в геральдиці є скоріше ознакою відомчого, а не державного або територіального герба.

Загальний пафос реформи 1857 р. був виключно бюрократичний. Місто і територія округи (повіт) у новій геральдичної композиції виступали як однотипні осередки у системі символів державної влади, а не як персони, суб'єкти самоврядування.

Джерело