Вiд 1851 р. герби повiтових мiст почали увiнчувати баштовими чи мiськими коронами. У 1852 р. прийнято знаки шести мiст Київської губернiї. Для них характерним було те, що у верхньому полi розмiщався герб Київської губернiї, а у нижньому частково використані знаки, наданi у 1791-92 рр. Такi символи отримали Канiв (щоправда, тепер вoїнa було потрактовано як руського ратника XII ст.), Чигирин, Звенигородка (руїни перетворилися на фортечну стiну), Черкаси (зi старого знака зберiгся тiльки кiнь). Незважаючи на те, що Тараща мала три рiзнi герби у 1791-1801 рр., для неї внесено цiлком новий символ - у срiбному полi чорного одноголового орла. Василькiв отримав у червоному полi зображення золотої церкви, що, правдоподiбно, також могло використовуватись мiстом на давнiших печатках.
Васильків (Васильковъ) | Звенигородка (Звенигородка) | Канів (Каневъ) | Тараща (Тараща) | Черкаси (Черкассы) | |
Чигирин (Чигиринъ) | Бердичів * (Бердичевъ) | Богуслав * (Богуславъ) |
* герби є проектами, що не затверджені офіційно.
Джерело: А.Б. Гречило, Українська міська геральдика. Київ, Львів, 1998. – 192 с.